Кам‘янець-Подільський - Бакота

Розклад екскурсій:
-    Кам‘янецька фортеця
-     Старий Кам‘янець
-    Китайгородське відслоєння
-     Скельно-печерний монастир

Завітавши до Кам‘янця не хочеться його залишати. Так би мандрувати та мандрувати його старими вулицями… Славиться місто своєю фортецею, її ще інколи називають «квітка на камені» … з цим важко посперечатись. Потрапляємо в фортецю через могутній міст, що проходить над річкою Смотрич. Заходимо в одну вежу і бачимо, як Устим Кармелюк сидить за гратами, немов живий. Підійдемо до Боргової ями, де  колись, люди «відробляли» свої борги. Кажуть, що треба кинути туди монету, щоб в свій час не опинитись там J. Не оминемо криницю, глибиною 41 метр, музей Великої Вітчизняної Війни. Дуже цікаво відображені часи німецької окупації. Під склом, в підземелі затамувавши подих, ховаються дві немічні жінки в чорному вбранні.
Давайте перенесемося в 1662 рік…зайшовши в підземелля замку стоїть на сторожі воїн з рушницею, далі страшна картина – відкрита труна з померлим чоловіком, а біля неї жінка рятує пораненого, та монах, що читає над ними молитву.
Йдучи містом ми бачимо серед площі Вірменську Криницю та стару Ратушу, де зараз знаходиться кафе, а в її підземеллі стоять, чекають свого часу знаряддя тодішніх катувань.

Далі бачимо арку, проходимо під нею,загадуючи бажання, до Кафедрального костелу, де непробудно спить Лаура Пшиздецька, а біля неї брат та батьки.
Окрасою цього храму є орган, що був встановлений  в 1787 р.

Прямуємо до Вівтаря Причастя,там спочиває 5 людей. Їх серця стоять в траурних урнах, по обидві сторони вівтаря/

Всесвітньо відомий розріз - геологічне Китайгородське відслонення знаходиться на південно-західній околиці с.Китайгород Кам'янець-Подільського району. Починається відслонення в лівому борті с.Тернава і охоплює весь схил пагорба на околиці с.Китайгород.

Площа даного відслонення рівна 60 га. Невелика частина відкладів, в основному пісковиків, які знаходяться в заплавній частині річки після підняття рівня води в 1983-1984рр. опинилися під водою. Але сам розріз зберіг свою унікальність і по сьогоднішній день. Унікальність розрізу полягає в тому, що тільки в районі с.Китайгород можна спостерігати повний розріз силурійських відкладів..

Під товщею води знаходиться венлокський ярус, охоплючий пісковики і сланці з фосфоритовими конкреціями. Тільки верхня частина, де спостерігаються сланці знаходиться над водою. У верхній частині в сланцях з'являються проверстки щільних вапняків сірого кольору і у найвищій частині виявлені виключно вапняки. У вапняках зустрічається рясна фауна. Китайгородське відслонення представляє собою унікальну геологічну пам'ятку загальнодержавного значення. Але так, як у світі мало місць, де зустрічається повний розріз силурійських порід, то дане відслонення може бути представлене і повинно бути в Світовій геологічній спадщині.
На Китайгородській стінці можна зустріти релікт - шиверекію подільську, дивом опинився тутгісоп лікарський ( чи прийшов як всі середземноморські види з півдня по Дністру, чи занесли монахи на свій аптечний город)

І ось наш останній маршрутний перехід... У долині над Дністром, за два кілометри від Теремців, - старовинна Бакота - древня столиця Пониззя або "Руси дольной", як називалася в XIII-XIV століттях територія між Дністром та Південним Бугом. В XIII ст.була адмінистративним центром Поніззя, яке входило до складу Галицько-Волинського князівства. Перша літописна згадка про неї стосується до 1240 року. Теремці і Студениця вперше згадуються в історичних документах 1388 року.
На території Бакоти і Студениці виявлено поселення доби пізнього палеоліту і неоліту, досліджено словянське поселення черняхівської культури (II-VI ст. до н.е.), XII-IX століть та давньоруських часів, а також залишки городища і скельного православного монастиря XII-XIII століть..

Десь на середині гори, метрів за вісімдесят над Дністром, серед лісової гущавини видніє білий кам'яний обрив. До нього по схилу веде вузенька втоптана стежка. У прямовисній вапняковій скелі затаїлося ціле печерне містечко. Головні його споруди - келії та три печери, протяжністю до десяти і висотою близько двох з половиною метрів. Одна з них, найбільша, служила за церкву. Численні гробниці, ніші, вирубані в стінах, підлозі. Зараз їх налічується понад тридцять, у дев'ятнадцяти знайдено людські кістки.

Щодо Бакотського скельного монастиря, то він почав, очевидно, функціонувати наприкінці Х - на початку ХІ ст.

Бакотські печери, очевидно, використовувалися ще у пізньому кам'яному віці носіями культури шнурової кераміки (ІІ тис. до н.е.). Незаперечний факт використання печер православянськими людьми Пониззя в язичницькі часи. На думку професора Іона Винокура, Бакотський скельний монастир виник у ХІІ ст. на місці давнього язичницького осередку. Тут, у Бакоті, закінчується наша подорож.

Ми прощаємося з Медоборами, з Дністром, з щиро уподобаним за  цей  маршрут Поділлям.

Твій давній герб, Поділля,- золоте усміхнене сонце на білому щиті. Хай же завжди ясно світить воно над полями і лісами, над вільними селами і містами, над усім чудовим Подільським краєм -України.

Бюро подорожей  «ЕВРИКА» з радістю організує Вам цю незабутню подорож!!!