Староконстянтинів – Самчики – Антоніни

Розклад екскурсії:
-    Замок князів Острозьких в Староконстянтиневі
-    «Садиба Самчики»
-    Антонінський палац

Завітавши до Староконстянтинова не можна не звернути увагу на замок князів Острозьких. Він знаходиться на березі р.Случ. Замок був зведений Костянтином ІІ Острозьким в 1561-1571 рр. Він слугував для захисту країни від татар, адже через Староконстянтинів проходив Чорний шлях – одна з головних доріг , якою рухалися татари. В плані територія замку була схожа на видовжений трикутник, дві сторони якого омивалися водою, а третя, коротша, межувала з територією міста. Саме з цієї сторони замок мав посилений оборонний кордон, що складався з наповненого водою рову та кам’яної стіни, посередині якої було влаштовану в’їзну браму зі звідним мостом. Роль фортифікаційного укріплення виконувала і замкова церква.
Міцні  кам’яні мури допомогли їй вціліти під час нападів. Сьогодні храм належить православній церкві київського патріархату. 

Ще одною окрасою Стороконстянтинова є ансамбль Хрестовоздвиженського собору , пам’ятка архітектури XVI – XVIII. Він був не діючим більш ніж 80 років. В 1570 р. Костянтином Острозьким було збудовано культовий ансамбль, після чого,  син князя Януш перебудував його на костел і передав монахам Домініканського ордену. Тоді і було збудовано біля собору кляштор. Центром  цього комплексу є вежа Донжон, яка має 7 ярусів і триметрову товщину стін.

Невдовзі ліворуч бачимо церкву Іоанна Хрестителя, яка після смерті Костянтина Острозького занепала. Коли маєток перейшов до Януса Сангушко, який і поручив Паоло Фонтані, італійському архітектору, будівництво нового костелу та монастиря Ордену Капуцинів в стилі бароко. У 1886 р. костел закрили, а монахів перевели до Ізяслава. Пізніше костел перетворили на будинок культури, а монастир на ЖЕК. Лише через 40 р. костел знову почав використовуватись за призначенням. Із старожитностей збереглися дві статуї , що є окрасою вівтаря, і хрест з розп’яттям Ісуса Христа.

Прибувши в Самчики, нам з лівого берега Случа відкривається краєвид на білий палац. Перейшовши міст, і через декілька метрів- заповідна зона… Дуже цікавою є церква Параскеви П’ятниці – пам’ятка архітектури XVIII ст.. його збудував Ян Хоєцький.

Центр ансамблю – білий палац., збудований архітектором Якубом Кубицьким. Палац збудований в стилі «ампір» - класицизм заснований на культурній спадщині Древньої Греції та Риму.  Неймовірно, що маєток зберігся майже без змін. В маєтку можна побачити самураїв епохи Токуганів, журавля, драконів і гілку сакури. Дуже відрізняється Китайський будинок з флюгером. На парадному порталі зображені Венери, Деметри та герба Чечелів. Зберігся також басейн, в центрі якого стояла скульптура німфи.

Всі архітектурні шедеври вдало поєднані між собою, і створюють незабутнє враження.

Фінішує в нашій екскурсії с. Антоніни. Спершу воно називалось Холодки, а після того , як в оренду передали селище Ігнатію Мальчевському, він перейменував село на Антоніни на честь своєї дружини. Саме він і побудував палац, і заклав парк на Берегах Ікопоті парк, який став одним з кращих на Волині.

Пізніше палац перейшов у власність Альфреда Потоцького, який провів його реконструкцію. Нажаль до наших часів палац не зберігся.

А залишилась нам від предків арочна брама, при вході на старий польський цвинтар, де збереглись залишки старовинних склепів. До тепер приймає пацієнтів, збудована за наказом дружини Потоцького, -лікарня.

На самому березі Ікопоті, неначе з легенди, постає колишній будинок графського керуючого, який використовується під житлові приміщення.

За декілька метрів від будинку керуючого  розташований центральний майдан селища, з якого відкривається картина в’їзної брами, з прибраним будиночком. Від монументальних колон, прикрашених вазами та щитами зображеннями гербів Потоцьких та Сангушків, очей не відвести.

Далі наближаємось до будівлі, виконаної в давньогрецькому стилі, з державним прапором України на шпилі. Навіть не віриться, що це колись був гараж графа, а зараз тут сільська рада.

Навпроти сільської ради розташований колишній флігель, такий завдяки стилю бароко нагадує справжній палац. Поруч  з ним розташована вціліла возовня.На вулиці Леніна збереглась найбільша кількість будівель. Будинки офіціалістів Потоцького, оди з яких  пустує, і поступово руйнується.

Зверніть увагу на будинок, що схожий на середньовічний замок в мініатюрі, а це звичайнісінький магазин. Він виконує свою функцію від початку свого народження. Не можна оминути графську псарню – тепер лісництво, офіс керуючого цукровими заводами – нині музична школа.

Чекають Антоніни на туристів.Навіть привид,що живе в графському парку і з’являється на його алеях короткими червневими ночами у вигляді молодої дівчини в білому вбранні,готовий радо зустріти мандрівників.

Можливо,дійсно,після тривалого періоду в історії України,коли оспівувались ті,хто руйнував замки та палаци,настав час дізнатись про ,тих хто їх створював…

Бюро подорожей  «ЕВРИКА» з радістю організує Вам цю незабутню подорож!!!